П О Л О Ж Е Н Н Я
про регіональне (обласне, міське) відділення
інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН)
Регіональне обласне (міське) ВІТН новонароджених є структурним підрозділом лікувально-профілактичних закладів.
1. Основні завдання ВІТН:
- проведення інтенсивної терапії та реанімаційних заходів у новонароджених (доношених і недоношених);
- надання консультативної допомоги та транспортування новонароджених з акушерських, дитячих стаціонарів;
- проведення організаційно-методичної роботи і підвищення кваліфікації неонатологів з основних питань реанімації та інтенсивної терапії новонароджених.
2. Відповідно до поставлених завдань і профілю відділення його персонал зобов'язаний:
- забезпечувати реанімаційну допомогу та інтенсивне лікування новонароджених, що знаходяться в критичному стані;
- проводити (при необхідності) консультації тяжкохворих новонароджених в інших відділеннях;
- брати участь у конференціях, семінарах з питань реанімації та інтенсивної терапії.
3. Відділення інтенсивної допомоги новонароджених повинне бути відокремлене від інших відділень, на 1 ліжко мати не менше 10 кв.м. площі. У відділеннях необхідно суворо дотримуватись правил санітарно-протиепідемічного режиму.
4. Загальну кількість ліжок в обласному (міському) ВІТН планувати з розрахунку 1 ліжко на 1000 живих новонароджених.
5. Штатний розклад рекомендовано встановлювати з такого розрахунку: завідуючий відділенням - 1 посада на 12 ліжок; лікарі - дитячі анестезіологи - 5.0 посад на кожні 6 ліжок; медичні сестри: старша медична сестра - 1.0 посади на 12 ліжок; 4.5 посади на кожні 2 ліжка або 2.25 посади на ліжко; 4.5 посади маніпуляційних медсестер; молодших медсестер - 4.5 посади на 6 ліжок; лікарів-лаборантів - 5.0 посади на 6 ліжок; лаборантів з середньою освітою - 5.0 посади на 6 ліжок; інженер по ремонту медичної техніки - 1 посада.
6. Відділення повинно мати такі приміщення:
- прийомно-оглядове*;
- палати*;
- операційну*;
- кімнату для готування інфузійних розчинів (маніпуляційна)*;
- кімнати для зберігання та пастеризації молока*;
- кімнату для дезінфекції апаратів, обладнання*;
- кімнату для готового до експлуатації чистого обладнання, апаратів;
- кімнату для зберігання стерильних катетерів, клізм і ін.*;
- кімнату для зберігання чистої білизни*;
- кімнату для зберігання брудної білизни;
- кімнату для лікарів та кабінет завідуючого відділенням;
- кімнату старшої медсестри та зберігання медикаментів*;
- кімнату для медсестер*;
- експрес-лабораторії з 3-х кімнат:
а) для миття і зберігання посуду;
б) проведення клінічних досліджень;
в) біохімічних досліджень;
- кімнату для перевдягання та зберігання одягу персоналу*;
- підсобні приміщення: для зберігання лабораторних реактивів, запасних частин, апаратів та іншого обладнання і огляду персоналу перед виходом на роботу, кімнату для медтехніка і кімнату відпочинку водія реанімобіля;
- кімнату для диспетчера реанімаційної бригади.
7. Для консультації новонароджених запрошуються спеціалісти даної лікарні або інших лікувальних закладів (хірург, невропатолог, нейрохірург, окуліст та інші).
8. Відділення інтенсивної терапії новонароджених очолює завідуючий, що призначається і звільняється головним лікарем і безпосередньо підпорядковується головному лікарю та його заступникові з лікувальної роботи. На посаду завідуючого призначають неонатолога, що пройшов курси спеціалізації на кафедрі дитячої анестезіології або дитячого анестезіолога, що пройшов курси спеціалізації з неонатології.
* Примітка. Наявність приміщення обов'язкова.
Завідуючий зобов'язаний:
- відповідно до рекомендацій організовувати роботу відділення і дотримання необхідних режимів;
- забезпечувати своєчасне обстеження і лікування дітей;
- організовувати і контролювати роботу виїзної неонатологічної бригади невідкладної допомоги та інтенсивного лікування, своєчасну консультацію та госпіталізацію у ВІТН;
- організовувати і проводити конференції і семінари з актуальних проблем інтенсивної терапії новонароджених;
- своєчасно подавати заявку на поповнення відділення необхідним обладнанням та запасними частинами;
- разом з заступником по лікувальній роботі, завідуючим патолого-анатомічним відділенням проводити патолого-анатомічні конференції.
9. У ВІТН слід госпіталізувати доношених новонароджених віком до 28 днів життя, а недоношених з масою тіла при народженні менше 1800 г до 2-х місяців життя, переважно з дихальною недостатністю II-III ступенів, геморагічним, інфекційно-токсичним, опіковим та іншим шоком, гострою нирковою недостатністю, судомним синдромом, важкою формою гіпербілірубінемії, водно-сольових порушень; дітей, що перенесли в родах важку гіпоксію і мають синдром поліорганної недостатності з порушенням пасажу в травній системі, для передопераційної підготовки та післяопераційного виходжування та інше.
Недоцільно переводити в регіональне відділення інтенсивної терапії дитячої лікарні новонароджених з грубими вадами розвитку, які на сучасному рівні не корегуються, новонароджених у термінальній фазі будь-якого захворювання.
Регіональне обласне (міське) відділення інтенсивної терапії новонароджених повинно працювати в тісному взаємозв'язку з акушерськими стаціонарами та спеціалізованими відділеннями новонароджених.
За роботу відділення інтенсивної терапії новонароджених несе відповідальність завідуючий відділенням.
Затверджено
наказом Міністерства
охорони здоров'я
від 05.01.1996 N 4
.jpg)
